Занадто сильне відлуння війни: Чому українські військові масово накладають на себе руки (фото)

Один випадок самогубства на чотирьох загиблих у бою - з такою сумною статистикою зіткнулася українська армія за останні три з невеликим роки. За часткою суїцидів вона помітно випереджає США та Ізраїль, що активно воюють, повідомляють Патріоти України з посиланням на журнал Новое Время.

Сумна статистика

Анатолій Матіос, головний військовий прокурор, займаючись темою самогубств серед представників ЗСУ, виявив критичну ситуацію: за його підрахунками, від 2014 року по 2017-й 554 військовослужбовці звели рахунки з життям.

Причому, за даними Степана Полторака, міністра оборони, від початку російської агресії на сході країни ЗСУ втратили 3.332 людини. З них у боях - 2.394 солдатів та офіцерів. Тобто на кожні чотири смерті на полі бою припадає приблизно один суїцид.

А в ЗСУ, чисельність яких становить чверть мільйона людей, на кожні 100 тис. людей припадає 55 випадків самогубств.

Якщо це і відлуння війни, то занадто сильне: Ізраїлі, який теж воює, на 100 тис. військовослужбовців стається дев'ять самогубств, а в США, солдати яких також задіяні в різних гарячих точках, - 28.

Втім, військові лише відображають глобальну ситуацію: за часткою суїцидів серед цивільного населення Україна посідає 23-тє місце у світі. У країні на кожні 100 тис. людей припадає 16,8 самогубств. Це 23-й показник у світі. Більшість країн, які випереджають Україну за цим показником, економічно і соціально неблагополучні.

Легкі відносини зі смертю

52-річний Олександр Терещенко на своєму віку бачив багато. У 2014 році він потрапив у Донецький аеропорт, а коли в новому терміналі до них в укриття прилетіла граната, спробував врятувати своїх товаришів - хотів викинути її у вікно. Граната вибухнула. В результаті він втратив обидві руки і пошкодив одне око.

"Чи приходили думки про самогубство? Та сто разів. У мене зі смертю легкі відносини - я бачив, як можна швидко померти. Тільки те, що вбити себе гріх, мене і стримувало", - відверто розповідає ветеран.

"Легкі відносини зі смертю" - для армії вони дійсно характерні. Причому, як правило, "спусковий гачок" спрацьовує не на фронті, а в тилу.

За даними Генштабу, більшість самогубств - близько 66% - трапляються не в зоні АТО, а в пунктах постійної дислокації.

Або навіть пізніше - вже у мирному житті.

Як виправляти ситуацію

Психолог Оксана Бєльська, що працює з бійцями, пояснює: зараз штат військових психологів в частинах збільшили, але все одно рівень укомплектованості такими фахівцями становить лише 50%.

Крім того, в армії такого роду фахівці можуть лише рекомендувати командиру, що йому слід робити з бійцем, у якого є підозра на психологічні відхилення. І офіцер цілком може проігнорувати такі поради.

За даними Міноборони, 12 тис. учасників АТО вже пройшли психологічну реабілітацію у 2015-2017 роках, ще 15 тис. отримали санаторно-курортне лікування. Якщо врахувати, що в зоні АТО служили 326 тис. солдатів, виходить, допомога дійшла лише до 3,6% з них.

Вітчизняні та іноземні експерти сходяться в тому, що проблему армійських самогубств у ЗСУ можна мінімізувати, якщо посилити профвідбір під час вступу до війська. Зараз же, за словами військових психологів, у ЗСУ добре перевіряють хіба що кандидатів у спецназ і зовсім не тестують тих, хто йде в піхоту.

Ще одним дієвим інструментом може стати спеціальна програма Міноборони - декомпресія. Її почали застосовувати від осені 2017-го на військовій базі Тисовець.

Суть така: перед виведенням із зони бойових дій на пункт постійної дислокації військові підрозділи потрапляють на 2-3 тижні в реабілітаційний центр. Там бійців вчать "струшувати" війну, входити в соціум, але не втрачати навичок мобілізації і спецнавиків для виконання бойових завдань.