Українським сосновим лісам загрожує масове всихання

За останніми даними, площа заселених шкідниками соснових лісів, підпорядкованих Держлісагентству України, досягає майже 350 тис.га, повідомляють Патріоти України з посиланням на hvylya.net.

Такою інформацією поділився заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час виїзної наради з питань вироблення попереджувальних заходів по боротьбі з шкідниками та хворобами лісу.

Нарада організована Держлісагентством спільно з Товариством лісників України.«В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, стрімко поширюється масове всихання хвойних лісів, пов'язане зі зміною клімату, зокрема, глобальним потеплінням. Температура підвищується і зменшується кількість опадів, тому знижується рівень ґрунтових вод. У зв'язку з цим, дерева втрачають опір до заселення шкідливими комахами, зокрема, короїдами», - розповів Володимир Бондар.

За його словами, перші осередки всихання соснових лісів були зафіксовані в Україні в 2011 році в Житомирській області. За даними 2015 межа осередків всихання посунулася в північно-західному напрямку. Через рік соснові насадження практично всіх північно-західних областей вже були пошкоджені. В кінці 2017 всихання сосни, внаслідок атаки шкідників, було виявлено в центральних областях України. Весняне обстеження 2018 показало, що ці осередки поширилися також в лісостеповій зоні, зокрема, на Лівобережжі.

Зараз осередки масового всихання охоплюють Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області та продовжують поширюватися.

«Є кілька чинників, які сприяють поширенню короїдів і всихання. Зокрема, це неспроможність існуючої в Україні системи оздоровчих заходів в лісах забезпечити ефективне запобігання поширенню осередків масового розмноження верхівкового короїда. Діючі Санітарні правила дозволяють вибірковими санітарними рубками вилучати тільки сухостій», - повідомив заступник Голови Держлісагентства.

Однак, за його словами, вибіркові санітарні рубки є ефективними тільки на початковій стадії спалаху масового розмноження короїдів.«У повністю висхлому дереві короїдів немає. Вони дуже швидко перелітають і заселяються в інше, здорове дерево. І як раз в цей час потрібно встигнути прибрати це вже заражене дерево з лісу, щоб короїд не перелітав далі. Але і в цьому є проблема - так званий період тиші з 1 квітня до 15 червня. Взагалі заборонені будь-які санітарно-оздоровчі заходи. Цей період сприяє поширенню короїдів. А ми нічого зробити не можемо», - підкреслив Володимир Бондар.

Також він зазначив, що необхідно якомога ширше пояснювати суспільству необхідність боротьби з шкідниками лісу. «Крім зазначених проблем є і похідна. Коли короїд заселяється в дерево, він починає псувати його зверху до низу. Тому і назва у нього «верхівковий». Під корою це дерево починає синіти від верху до низу. А коли лісівники встигають прибрати таке заражене дерево, то іноді виникає нерозуміння в суспільстві. Адже люди бачать свіже зрубане дерево і здоровий пень. Хоча, по довжині в 6 метрів сосна вже майже синя, тобто мертва. І про це також потрібно розповідати і показувати, щоб наші громадяни розуміли, що ми не рубаємо здорові дерева під виглядом хворих», - сказав заступник голови відомства.

Володимир Бондар повідомив, що крім санітарно-оздоровчих заходів, як найбільш ефективного способу боротьби з масовим всиханням дерев, лісники спільно з вченими почали впроваджувати біологічні методи боротьби. «Для попередження ми розставляємо феромонні пастки. Але вони допомагають лісозахисним підприємствам і науковим установам більше дізнатися у визначенні динаміки поширення шкідників. Однак, дуже допомагають в боротьбі з ними», - зазначив він.

За словами Володимира Бондаря, днями в Харкові була відкрита лабораторія, передана з Туреччини, для вирощування мурах-жуків, які здатні поїдати короїдів. «Це досить хороший спосіб для запобігання поширенню шкідників. Але він досить тривалий у часі. Комах потрібно виростити в достатній кількості. І вони зможуть попереджати поширення короїда на початковій стадії. Тобто ми, лісівники, шукаємо різні шляхи боротьби з всиханням лісу. І нам потрібна в цьому підтримка», - підкреслив Володимир Бондар.

У свою чергу, голова Товариства лісників України, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБіП Юрій Марчук зазначив, що зараз, за діючими нормативно-правовими актами, є можливість відводити в суцільні санітарні рубки тільки вже повністю засохлі і остаточно винищені дерева. «За чинним Санітарними правилами, провести в таких насадженнях суцільну санітарну рубку непросто. Потрібна купа узгоджень. Короїд тим часом розвивається, вилітає і готовий заселяти нові дерева. Українські лісники мають право проводити суцільні санітарні вирубки на ділянці, де повнота живих дерев складає менше 0,1. Тобто, оперативне вилучення свіжозаселених шкідниками дерев за чинним законодавством є неможливим», - підкреслив Юрій Марчук.

Він підкреслив, що втрата сосни як головного дерева українських лісів завдасть ще й значних економічних збитків, які в майбутньому можуть досягти десятків мільярдів гривень.

Народний депутат України, перший заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Дирів зазначив, що проблема з масовим всиханням лісів дійсно велика і її необхідно вирішувати.

«Безпосередньо в лісі ми побачили масштаби катастрофи. Це дійсно не вигадки лісників. І нам спільно необхідно боротися з цим лихом. А лісовому господарству потрібно ставати ще більш відкритим, комунікувати з людьми і пояснювати свої дії», - вказав він.

Окремо заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар обговорив з учасниками наради питання відновлення площ, які постраждали від всихання.

«На місцях санітарних вирубок нам необхідно створювати мішані ліси. Не можна на тому місці, де були зрубані засохлі сосни, знову висаджувати сосни. Необхідно створювати листяно-соснові змішані насадження на всіх без винятку зрубах», - підкреслив заступник голови Держлісагентства.

Також учасники наради обговорили необхідні зміни до законодавства і нормативно-правових актів для порятунку українських лісів. Зокрема, необхідність законодавчо ввести в окремих областях і лісових угіддях, уражених масовим всиханням соснових лісів, тимчасовий особливий режим лісокористування і лісозахисту.

Тимчасово і тільки для окремих областей і лісових угідь, де буде запроваджено такий режим, внести зміни в:

Санітарних правил граничної повноти насаджень, при якій призначають суцільні санітарні рубки, і їх мінімальної площі.

Закон України «Про оцінку впливу на навколишнє середовище» в оцінці планової діяльності в лісовому господарстві.

Правила поліпшення якісного складу лісів по граничної повноти насаджень, призначених в рубку, по формуванню і оздоровлення постанови КМУ «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» щодо встановлення граничних термінів вивезення деревини в лісах, пошкоджених короїдом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу» по виключного провадження санітарних рубок в лісах, пошкоджених короїдом, в період масового розмноження диких тварин з 1 квітня до 15 червня.

Також учасники наради відзначили, що для проведення робіт з підвищення стійкості і заміни монокультурних лісів на змішані, невразливі до шкідників і змін клімату лісу, необхідно забезпечити їх достатню і стабільне фінансування. В цьому напрямку доцільно створити Державний фонд розвитку лісового господарства, законопроекти про який вже подано до парламенту.

Нарада відбулася в Іванківському лісгоспі Київської області за участю представників лісозахисних підприємств і вчених.