"Нам треба розтрощити окупанта, знищити його державу, звільнити все населення з-під його влади, і все це слід робити разом", - блогер

Блогер Алі ТАТАР-ЗАДЕ висловив свою думку про компетентність експертних оцінок сучасної ситуації в Україні і пояснив чому потрібно знайти точки дотику, а не розбрату між громадянами України, повідомляють Патріоти України. Пропонуємо статтю без скорочень.

"Я висловлюсь з теми, яка мусується кримською діаспорою та кримським підпіллям, а також всіма материковими категоріями - всі повні чотири роки, часто й густо, за будь-якого приводу.

І мусується некомпетентно, але дуже пристрасно, помножуючи ворожнечу серед спільників, руйнуючи справи і стосунки. Більше того, я не знаю жодного випадку, коли б це об'єднувало хоча б двох людей, на користь якоїсь справи. Це тема порівняння етнично кримськотатарського, українського і рідше також руського, єврейського та ін. населення півострову на предмет участі в рф-рендумах, колаборації, "виборах" та повсякденних утисках.

Я бачу лише одне практичне використання для подібних бесід. Це коли ви плануєте якусь операцію, мусите врахувати всі ризики, поправки на вітер і течію, прогноз погоди й клімат, одним словом намагаєтесь обчислити усі дрібниці.

В аналітичній тиші, як експерт експерту, ми можемо обмінюватись своїми оцінками й критеріями, завідомо намагаючись принести користь, а не шкоду.

Всі інші варіанти роздмухування теми є завідомою провокацією - усвідомленою чи ні, навмисною чи ні, на правах психа чи від нехуйдєлать.

І навіть дилетантські спроби самостійно розібратись в цій темі також закінчуються саме цім - не просто роздмухуванням повітря даремно, а його отруєнням.
Ви шукаєте простих відповідей. Їх нема.

А коли вам здається що вони є - ви далекі від правди як ніколи раніше. Тому що прості відповіді бувають готові, коли перед тим пройдено важку працю над складними питаннями. Науково ніхто це не вивчив, я знаю лише деяких хто кожен у своїй галузі лише в "процесі".

Індивідуально - джерела і коло спілкування, набір подій які ви бачили та про які и чули від людей гідних довіри - є дуже обмеженим, на 50% просто відбиттям ваших внутрішніх переконань. Але перефразовуючи Канта, навіть якщо ви хочете точний порядок зірок в небі над головою, - для початку мусите мати таку гармонію всередині душі.

Тому я, навіть маючи на руках факти, завжди утримуюсь від їхньої експлікації на весь Крим, на кожен його регіон, етнос, рік окупації і день спротиву. Я усвідомлюю частковість й фрагментарність. На відміну від тих, хто любить про це побазікати, я вивчаю чи намагаюся вивчати цей процес лише з прагматичної кутини зору.

Але звичайно, маю особисте ставлення до явища, навіть повністю мною не дослідженого. І воно таке.

1) Всі види непокори й спротиву я розцінюю з однаковою теплістю у серці. Не за ефективністю я їх міряю, а за здатністю людини на прояв і вчинок.

2) Я захоплююсь патріотичними виявами єдності, солідарності, коли це демонструє локальна спільнота - етнічна, мовна, релігійна і культурна.

3) Тим важче, я розумію, для такої спільноти кожен прояв зради, негарної чи просто слабкої поведінки конкретних представників, бо кілька людей здатні в сторонніх очах заплямувати всі гідності і надбання спільноти.

4) Я захоплююсь патріотичними виявами людей, чиє навколишнє оточення, у тому числі локальне, етнічне, мовне, релігійне, культурне - не розділяє їх патріотизму, чинить на них тиск.

5) Тим важче для цієї категорії патріотів, коли від імені своєї спільноти вона не має жодного голосу, а мікрофона надано зрадникам і компрадорам.

6) Я не порівнюю 2 і 4 пункт, тому що не існує такої математики, такої лінійки. Не можу сказати, кому легше а кому важче, тому що не є моральним мірилом сам і не маю такого мірила серед нікого з вас, своїх любих співвітчизників.

7) Я ціную людей різних національностей, які в різних обставинах допомагали мені, моїм друзям, незнайомцям - комусь вижити, комусь врятуватись, комусь втекти, комусь не тронутись умом. Я "фіксую" національність кожного, якщо той сам її фіксує, але не розширюю його подвиг на весь етнос, і зраду ворога - також.

Я враховую, але не кажу вам: мій підрахунок гарний. Я тримаю слона за якусь частину тіла, але не кажу оточуючим, що моя рука схопила його найправильніше.
Я очікую від вас, що ви також цього більше не робитимете.

Це не прояв свободи слова, а її марнування. Це не прояв вашої оригінальності, гострого розуму, пророчих здібностей, а навпаки. Не забуваємо, що нам треба розтрощити окупанта, знищити його державу, звільнити все населення з-під його влади, і все це слід робити разом. Спільно.

Важливий кожен багнет, який спрямовано не проти нашої держави, а проти окупанта, і не слід з капризу, люті, в запалі дискусії чи ще з якогось міркування та хотіння відводити ані свого, ані чужого багнета не в той бік. Кулі й удари мають бити прицільно - і тільки по ворогу".