Історія повторюється: Втікачі з Криму розповіли про депортацію своїх родичів в 1944 р.

Вимушені переселенці з тимчасово окупованого Криму Діляра та Амет Бекірови розповіли, як їм довелося в екстреному порядку залишати півострів і як це нагадувало депортацію родичів в 1944 році.

1 вересня 2014 року вони і двоє їхніх дітей сіли в поїзд Сімферополь-Львів, повідомляють Патріоти України з посиланням на 5 канал.

Жінка згадує, що перед цим син заявив, що не хоче вчитися в єдиній україномовній школі в Бахчисараї. 18 травня ця школа вперше підняла прапор ворога. І тоді клас розділився на дві групи - проукраїнські і проросійські. "І тоді він сказав: "Я не хочу вчитися в тій школі". Я вірила, що воно все повернеться. Не думали, що може бути таке, що приїхав хтось чужий і забрав твоє майно, твій будинок, твою Батьківщину", - зазначила Діляра.

"На кордоні в Армянську, так вийшло, тоді вже перевіряли документи, вже інша влада була. У мого сина метрики були з Узбекистану. І його попросили так ввічливо вийти з поїзда. Діляра говорить: "Ти їдь з донькою, я в рідному Криму залишуся тут щось вирішимо". І ось так розділилося. І у мене відразу якесь дежавю перед очима, коли так в 44-му році сім'ї розділялися", - розповів Амет.

Їх рідні були депортовані в 1944 році. Спочатку на Урал, потім в Узбекистан. У рідний Крим вони змогли повернутися у 80-і роки.

"Я можу про батька розповісти. Йому було 5 років, коли рано вранці в двері увірвалися і дали 5 хвилин на збори. І моя бабуся встигла схопити якісь речі, встигла забрати двох дітей - і їх завантажили у вантажівки і відправили", - згадує Амет.

Діляра теж згадала історію своєї родини.

"Моя бабуся була 1910 року. І це Коран. Мама її вчила читати цю священну книгу арабською в'яззю. Про депортацію вона не розповідала багато. Тільки єдине, що на той момент, коли зайшли солдати, вона відразу схопила Коран і феску. Цей Коран пережив дві депортації. 1944 і 2014 року і 13 переселень", - додала жінка.

Зараз у Львові живуть близько двох тисяч переселенців, що переїхали після анексії півострова. Найбільша мрія кримських татар - як можна швидше повернутися додому.

"Я все своє дитинство пам'ятаю, як ми очікували повернення в Крим. І зараз виходить, моя дочка теж чекає повернення. Тому що вона в своєму щоденнику пише: "Коли ви постарієте я вас повезу в Крим", - розповіли Бекірови.

Один з лідерів "Меджлісу" Мустафа Джемілєв заявив, що визначення статусу Криму як національної автономії кримськотатарського народу в Конституції України не може бути прецедентом для інших етносів в Україні.

16 березня директор кримськотатарського телеканалу ATR Ленур Іслямов зазначив, що "Меджліс" кримськотатарського народу влаштує масові протести, якщо не будуть внесені поправки в Конституцію, згідно з якою Крим стане "кримськотатарською національно-територіальною автономією".